Perfekt oder Präteritum?
Perfekt or Präteritum? Perfekt или Präteritum? Perfekt чи Präteritum?
Both mean the same thing. The choice is one of medium, not of completion: speech and personal writing take the Perfekt, narrative and reports take the Präteritum. English offers no help here — "I worked" and "I have worked" differ in meaning, while the two German forms do not. Then comes the exception that matters more than the rule: sein, haben, werden and the modal verbs use the Präteritum in conversation too, so ich war and ich hatte are what people actually say. Обе формы значат одно и то же. Выбор — это регистр, а не завершённость: устная речь и личные письма берут Perfekt, повествование и отчёты — Präteritum. Русский здесь мешает: в русском одно прошедшее время, а различие несёт вид (делал / сделал), и его хочется перенести на две немецкие формы. Переносить нечего — вида в немецком нет. Зато важно исключение: sein, haben, werden и модальные глаголы стоят в Präteritum и в разговоре, поэтому говорят ich war и ich hatte, а не ich bin gewesen. Обидві форми означають те саме. Вибір — це регістр, а не завершеність: усне мовлення та особисті листи беруть Perfekt, розповідь і звіти — Präteritum. Українська тут заважає: у ній одне минуле, а різницю несе вид (робив / зробив), і його хочеться перенести на дві німецькі форми. Переносити нічого — виду в німецькій немає. Натомість важливий виняток: sein, haben, werden і модальні дієслова стоять у Präteritum і в розмові, тому кажуть ich war та ich hatte, а не ich bin gewesen.
Ich habe gestern lange gearbeitet.
I worked late yesterday. Вчера я долго работал. Учора я довго працював.
Er arbeitete lange und ging spät nach Hause.
He worked late and went home late. Он долго работал и поздно ушёл домой. Він довго працював і пізно пішов додому.
Ich war müde und hatte keine Zeit.
I was tired and had no time. Я устал, и у меня не было времени. Я був утомлений і не мав часу.
Warum Konjunktiv II wie Präteritum aussieht
Why the Konjunktiv II looks like the Präteritum Почему Konjunktiv II похож на Präteritum Чому Konjunktiv II схожий на Präteritum
Because for weak verbs it is the same form. ich machte is the Präteritum and the Konjunktiv II at once, and nothing in the word says which. Strong verbs do differ — the Präteritum stem takes an umlaut and an -e: ich fuhr becomes ich führe, ich kam becomes ich käme — but those forms sound bookish outside writing. That collision is the entire reason würde + Infinitiv exists: it makes the mood visible where the ending cannot. About a dozen verbs keep their one-word form in everyday speech: wäre, hätte, würde, könnte, müsste, dürfte, sollte, wollte, wüsste, gäbe, käme, ginge, bräuchte. Потому что у слабых глаголов это одна и та же форма. ich machte — одновременно Präteritum и Konjunktiv II, и по самому слову не отличить. У сильных глаголов разница есть: основа Präteritum получает умлаут и -e, ich fuhr даёт ich führe, ich kam даёт ich käme, — но вне письменной речи такие формы звучат книжно. Именно из-за этого совпадения и существует würde + Infinitiv: оно показывает наклонение там, где окончание его показать не может. Около десятка глаголов сохраняют однословную форму и в обиходной речи: wäre, hätte, würde, könnte, müsste, dürfte, sollte, wollte, wüsste, gäbe, käme, ginge, bräuchte. Бо у слабких дієслів це та сама форма. ich machte — водночас Präteritum і Konjunktiv II, і за самим словом не розрізнити. У сильних дієслів різниця є: основа Präteritum отримує умлаут і -e, ich fuhr дає ich führe, ich kam дає ich käme, — але поза письмовим мовленням такі форми звучать книжно. Саме через цей збіг і існує würde + Infinitiv: воно показує спосіб там, де закінчення показати його не може. Близько десятка дієслів зберігають однослівну форму й у побутовому мовленні: wäre, hätte, würde, könnte, müsste, dürfte, sollte, wollte, wüsste, gäbe, käme, ginge, bräuchte.
Damals machte ich das anders.
Back then I did that differently. Тогда я делал это иначе. Тоді я робив це інакше.
An deiner Stelle würde ich das anders machen.
In your place I would do that differently. На твоём месте я сделал бы это иначе. На твоєму місці я зробив би це інакше.
Ich käme gern, aber ich habe keine Zeit.
I would like to come, but I have no time. Я бы с радостью пришёл, но у меня нет времени. Я б залюбки прийшов, але не маю часу.
Konjunktiv II hat nur eine Vergangenheit
The Konjunktiv II has exactly one past У Konjunktiv II только одно прошедшее У Konjunktiv II лише одне минуле
There is no unreal Perfekt and no unreal Plusquamperfekt to learn separately. Everything unreal in the past is hätte or wäre plus the Partizip II — and the choice between the two auxiliaries is the one you already make for the Perfekt. Whether the real event would have been a Perfekt, a Präteritum or a Plusquamperfekt makes no difference at all to its unreal version. The one place the participle disappears is under a modal: there German puts a second infinitive instead, which is why the reproach below ends sagen sollen and not gesagt gesollt. Нет ни нереального Perfekt, ни нереального Plusquamperfekt, которые надо было бы учить отдельно. Всё нереальное в прошлом — это hätte или wäre плюс Partizip II, причём выбор между двумя вспомогательными глаголами тот же самый, что уже делается для Perfekt. Каким было бы реальное событие — Perfekt, Präteritum или Plusquamperfekt — для нереального варианта совершенно неважно. Причастие исчезает лишь в одном случае — при модальном глаголе: там немецкий ставит второй инфинитив, поэтому упрёк ниже заканчивается на sagen sollen, а не на gesagt gesollt. Немає ні нереального Perfekt, ні нереального Plusquamperfekt, які треба було б учити окремо. Усе нереальне в минулому — це hätte або wäre плюс Partizip II, причому вибір між двома допоміжними дієсловами той самий, що вже робиться для Perfekt. Якою була б реальна подія — Perfekt, Präteritum чи Plusquamperfekt — для нереального варіанта зовсім неважливо. Дієприкметник зникає лише в одному випадку — при модальному дієслові: там німецька ставить другий інфінітив, тому докір нижче закінчується на sagen sollen, а не на gesagt gesollt.
Wenn ich Zeit gehabt hätte, wäre ich gekommen.
If I had had time, I would have come. Если бы у меня было время, я бы пришёл. Якби я мав час, я б прийшов.
Das hättest du mir früher sagen sollen.
You should have told me that earlier. Тебе следовало сказать мне это раньше. Тобі слід було сказати мені це раніше.
Ein Formensatz, zwei Aufgaben
One set of forms, two jobs Один набор форм, две задачи Один набір форм, два завдання
The polite Könnten Sie …? and the unreal Wenn ich Zeit hätte … are not two different grammars. They are the same forms doing two jobs, and the link between them is direct: stepping away from what is actually the case is exactly what makes a request sound less blunt. The course taught the polite phrases first, as fixed chunks, and the full paradigm behind them later — this page is where they become one thing. Вежливое Könnten Sie …? и нереальное Wenn ich Zeit hätte … — это не две разные грамматики. Это один набор форм, выполняющий две задачи, и связь между ними прямая: отступление от того, что есть на самом деле, как раз и смягчает просьбу. Курс сначала давал вежливые обороты как готовые сочетания, а полную парадигму за ними — позже; здесь они снова становятся одним целым. Увічливе Könnten Sie …? і нереальне Wenn ich Zeit hätte … — це не дві різні граматики. Це один набір форм, що виконує два завдання, і зв'язок між ними прямий: відступ від того, що є насправді, саме й пом'якшує прохання. Курс спершу давав увічливі звороти як готові сполучення, а повну парадигму за ними — пізніше; тут вони знову стають одним цілим.
Könnten Sie mir bitte helfen?
Could you help me, please? Не могли бы вы мне помочь? Чи не могли б ви мені допомогти?
Ich hätte gern einen Kaffee.
I would like a coffee. Я бы хотел кофе. Я хотів би каву.
Wenn ich reich wäre, würde ich weniger arbeiten.
If I were rich, I would work less. Если бы я был богат, я бы меньше работал. Якби я був багатий, я б менше працював.
Futur I oder Präsens?
Futur I or present tense? Futur I или настоящее время? Futur I чи теперішній час?
German normally puts the future into the present tense and lets a time word carry it: Morgen fahre ich nach Berlin is the ordinary way to say it. werden + Infinitiv adds something the present does not have — a prediction, an intention, a promise. Using it for every future sentence is not wrong, but it sounds heavy, in the way that always saying "I shall" would. Немецкий обычно ставит будущее в настоящее время, а на будущее указывает слово времени: Morgen fahre ich nach Berlin — это нормальный способ сказать. werden + Infinitiv добавляет то, чего в настоящем нет: прогноз, намерение, обещание. Употреблять эту форму в каждом предложении о будущем не ошибка, но звучит тяжеловесно. Німецька зазвичай ставить майбутнє в теперішній час, а на майбутнє вказує слово часу: Morgen fahre ich nach Berlin — це звичайний спосіб сказати. werden + Infinitiv додає те, чого в теперішньому немає: прогноз, намір, обіцянку. Уживати цю форму в кожному реченні про майбутнє не помилка, але звучить обтяжливо.
Nächste Woche fange ich den neuen Kurs an.
Next week I start the new course. На следующей неделе я начинаю новый курс. Наступного тижня я починаю новий курс.
Es wird morgen regnen.
It is going to rain tomorrow. Завтра будет дождь. Завтра буде дощ.
Plusquamperfekt ordnet, es datiert nicht
The Plusquamperfekt orders events; it does not date them Plusquamperfekt упорядочивает события, а не датирует их Plusquamperfekt упорядковує події, а не датує їх
The Plusquamperfekt says nothing about how long ago something happened. It says only that one past event came before another past event — so it needs that other event to be present, which is why it usually arrives with nachdem, bevor or als. A lone Plusquamperfekt sentence with nothing to be earlier than is almost always a Perfekt or a Präteritum in disguise. Plusquamperfekt ничего не говорит о том, как давно что-то произошло. Он сообщает лишь, что одно прошедшее событие предшествовало другому прошедшему событию, поэтому ему нужно это второе событие — отсюда и постоянное соседство с nachdem, bevor или als. Одиночное предложение в Plusquamperfekt, которому нечего предшествовать, почти всегда оказывается замаскированным Perfekt или Präteritum. Plusquamperfekt нічого не говорить про те, як давно щось сталося. Він повідомляє лише, що одна минула подія передувала іншій минулій події, тому йому потрібна ця друга подія — звідси й постійне сусідство з nachdem, bevor або als. Поодиноке речення в Plusquamperfekt, якому немає чого передувати, майже завжди виявляється замаскованим Perfekt або Präteritum.
Nachdem er die Prüfung bestanden hatte, suchte er eine Stelle.
After he had passed the exam, he looked for a job. После того как он сдал экзамен, он стал искать работу. Після того як він склав іспит, він почав шукати роботу.
Sie war schon gegangen, als ich ankam.
She had already left when I arrived. Она уже ушла, когда я приехал. Вона вже пішла, коли я приїхав.
werden: vier Rollen, ein Verb
werden: four jobs, one verb werden: четыре роли, один глагол werden: чотири ролі, одне дієслово
Most of the confusion around the German future and the German passive is one word doing four different jobs. On its own werden is a full verb and means become. Before an infinitive it builds the Futur I. Before a Partizip II it builds the passive. And its own Konjunktiv II, würde, is the everyday way to build the unreal mood. What follows werden tells you which of the four you are looking at, every time. Бо́льшая часть путаницы вокруг немецкого будущего и немецкого пассива — это одно слово в четырёх разных ролях. Само по себе werden — полнозначный глагол со значением «становиться». Перед инфинитивом оно образует Futur I. Перед Partizip II — пассив. А его собственный Konjunktiv II, würde, — обиходный способ образовать нереальное наклонение. Что стоит после werden, то и подсказывает роль, каждый раз. Більша частина плутанини навколо німецького майбутнього та німецького пасива — це одне слово в чотирьох різних ролях. Саме по собі werden — повнозначне дієслово зі значенням «ставати». Перед інфінітивом воно утворює Futur I. Перед Partizip II — пасив. А його власний Konjunktiv II, würde, — побутовий спосіб утворити нереальний спосіб. Що стоїть після werden, те й підказує роль, щоразу.
Sie wird Ärztin.
She is becoming a doctor. Она станет врачом. Вона стане лікаркою.
Sie wird morgen anrufen.
She will call tomorrow. Она позвонит завтра. Вона зателефонує завтра.
Sie wird oft gefragt.
She is often asked. Её часто спрашивают. Її часто запитують.
Sie würde gern mitkommen.
She would like to come along. Она бы с удовольствием пошла с нами. Вона б залюбки пішла з нами.
Konjunktiv I: erkennen genügt
Konjunktiv I: recognising it is enough Konjunktiv I: достаточно узнавать Konjunktiv I: досить упізнавати
In news reports er komme, sie habe and er sei mark the words as someone else's rather than the writer's own claim. That is worth recognising, because it changes who is answerable for the statement. Producing it belongs to a later stage, and in conversation German speakers themselves reach for würde or simply the indicative. В новостных текстах er komme, sie habe и er sei помечают слова как чужие, а не как утверждение самого автора. Это стоит узнавать, потому что от этого зависит, кто отвечает за сказанное. Активное употребление относится к более поздней ступени, а в разговоре сами носители берут würde или просто изъявительное наклонение. У новинних текстах er komme, sie habe та er sei позначають слова як чужі, а не як твердження самого автора. Це варто впізнавати, бо від цього залежить, хто відповідає за сказане. Активне вживання належить до пізнішого щабля, а в розмові самі носії беруть würde або просто дійсний спосіб.
Die Sprecherin sagte, das Gesetz sei bereits in Kraft.
The spokeswoman said the law was already in force. Представительница заявила, что закон уже вступил в силу. Речниця заявила, що закон уже набув чинності.
Er sagte, er habe nichts davon gewusst.
He said he had known nothing about it. Он сказал, что ничего об этом не знал. Він сказав, що нічого про це не знав.